Роздуми
З 2014 року я працюю над різними темами, пов’язаними з подіями на сході та півдні України. Діапазон тем широкий. Серед них вплив культури на кожного з нас, співіснування з війною, ставлення до війни та прагнення до миру. Але здебільшого вони стосуються мого ставлення до тих подій, моїх роздумів і переживань про біль втрати, втрату життя, втрату дому, чи втрату землі та інше.
З самого початку агресії росії проти України я ставив собі питання – чи легко забрати життя іншої людини; або що ви повинні відчувати до цієї людини, щоб це зробити; або які наслідки цього вчинку; і чи я здатний таке зробити. Проте все змінилося після початку війни. Ми були охоплені жахливими подіями, огидними сценами вбивств, терору, коли окупанти руйнували будинки, театри, музеї та ін.
Деякі мої погляди на життя і смерть також змінилися. Моя готовність взяти до рук зброю змінилася. Тим не менш, я все ще не знаю, наскільки легко мені було б посягнути на життя іншої людини, і як це може вплинути на мене. Мені не хочеться про це думати, проте я намагаюся поставити себе перед фактом.
Але в будь-якому випадку я можу уникнути подібних переживань, оскільки читаю лекції в Академії мистецтв, а професори можуть користуватися відстрочкою від призову в армію. Розмірковуючи над тим, як жити далі, я спирався на ідею медитації, точніше на медитативну монотонну роботу. Згідно з різними духовними практиками, це може позбавити вас від стресу та тривоги, а також допоможе відрегулювати ваш внутрішній стан. Одним із таких монотонних занять є чищення картоплі.
